м. Рівне, вул. Мазепи 10, офіс 503

+38 (096) 561 55 59

У Рівному інтернет-магазини змагаються не лише за асортимент, а й за гнучкість. Хто швидше помітив зміну ціни в конкурента, той і виграв. Хто зреагував на зниження попиту — встиг переформатувати акційний блок. Але звідки ці дані брати? І як їх не просто “мати”, а використовувати?

Відповідь — парсинг-дані. Якщо ви вже займаєтесь парсингом товарів для імпорту, то маєте на руках справжнє джерело для аналітики. Питання лише в тому, як зберігати ці дані, структурувати й використовувати їх для бізнес-рішень. І ось тут починається найцікавіше.


1. Що таке парсинг-дані і чому вони важливі для бізнесу

Парсинг-дані — це зібрана з сайтів, фідів або прайсів інформація про товари: назви, ціни, наявність, SKU, описи, фото, категорії. Її використовують здебільшого для імпорту. Але насправді вона має набагато більшу цінність — аналітичну.

У нас був кейс із магазином техніки в Рівному. Власник регулярно парсив товари з п’яти конкурентів. Спочатку лише для оновлення каталогу. Але згодом ми структурували ці дані в таблицю, почали зберігати зміну цін, вивели тренди. Результат: з’явилась можливість виявляти, які товари дорожчають і коли конкуренти скидають ціни. Відповідно, під це налаштовувались акції. Продажі виросли на 24% за два місяці.


2. Як правильно зберігати парсинг-дані: база — це основа

Багато хто просто імпортує товар на сайт і “забуває” про вихідний файл. Але якщо говорити про аналітику товарів, то зібрані дані треба зберігати системно.

Найпростіші варіанти:

  • Excel або Google Sheets — підійде на старті. Зручно дивитись зміни в цінах і залишках.

  • SQLite або MySQL — базові бази даних, які підходять для середніх проєктів.

  • PostgreSQL + BI-сервіси — для бізнесів, які хочуть масштабуватись.

У Рівному ми запускали базу для магазину автозапчастин: щодня парсилось понад 10 000 позицій. Дані складались у PostgreSQL, а для перегляду використовували Google Data Studio. Це дозволяло миттєво бачити зміну цін, порівнювати категорії й навіть виводити зростання попиту за групами товарів.


3. Як структурувати дані для ефективного аналізу

Зібрані дані треба одразу структурувати — інакше вони швидко перетворяться в хаос. Наприклад:

  • Назва товару

  • SKU або унікальний ідентифікатор

  • Ціна

  • Попередня ціна

  • Дата парсингу

  • Категорія

  • Назва конкурента/постачальника

Регулярне оновлення — ключ. Збирайте дані з певною періодичністю: раз на добу або хоча б раз на тиждень. Це дозволяє виявляти динаміку змін, що критично важливо для конкурентного аналізу.

На практиці ми часто створюємо два рівні даних:

  • “Сировина” — необроблені дані після парсингу.

  • “Аналітика” — підготовлені таблиці, де вже прораховано зміну ціни, поява/зникнення товару, середні значення тощо.


4. Де і як використовувати ці дані: приклади бізнес-застосування

Конкурентний аналіз

Порівняйте ціни на ті самі товари у себе й у конкурентів. Так ви зможете:

  • оперативно реагувати на знижки,

  • створювати динамічні акції,

  • налаштовувати ціноутворення гнучко.

У Рівному ми допомагали налаштувати систему для мережі магазинів одягу. Власник парсив щодня 3 конкурентів. Дані лягали в Google Таблицю з умовним форматуванням: якщо конкурент знижував ціну — клітинка ставала червоною. Просто й ефективно.

Візуалізація продажів і залишків

З’єднавши парсинг-дані з власною базою продажів, можна будувати дашборди аналітики:

  • що продається найкраще серед конкурентів;

  • які товари часто зникають (значить, популярні);

  • де можна встигнути з пропозицією раніше.

Це все дозволяє краще розуміти ринок.


5. BI для бізнесу: наступний рівень аналітики

Для тих, хто хоче більше — існують інструменти бізнес-аналітики (BI). Найбільш доступні:

  • Google Data Studio — безкоштовний, зручний, інтегрується з Google Sheets, BigQuery.

  • Microsoft Power BI — потужний, з автоматичним оновленням і графіками.

  • Metabase або Redash — для тих, хто працює з SQL-запитами.

У нас в Рівному є кейс магазину побутової хімії, який зібрав дані з 4 постачальників + власний продаж і об’єднав усе в Metabase. Власник щодня відкриває дашборд і бачить: скільки товарів піднялися в ціні, де конкурент зняв товар, які позиції йдуть у мінус.


6. Як автоматизувати процес

Щоб не робити все вручну — налаштуйте автоматичне оновлення даних:

  • парсинг по cron або webhook (1–2 рази на добу);

  • збереження в базу/таблицю з додаванням дати;

  • формування звітів (щотижня, щомісяця);

  • email-розсилка з динамікою змін (наприклад, “10 товарів подорожчали, 5 зникли”).

Це зручно, економить час і дозволяє зосередитись не на рутині, а на рішеннях.

7. На що звернути увагу при роботі з великими обсягами даних

Як тільки ви починаєте зберігати парсинг-дані регулярно й у великих обсягах, з’являються нові виклики. Перше, що відчувається — це повільність роботи таблиць у Google Sheets або Excel. Друге — плутанина в даних, особливо коли парсинг відбувається з кількох джерел.

Тому варто враховувати такі моменти:

  • Ідентифікатори. Кожен товар повинен мати унікальний ID або артикул. Це основа для зв’язування записів з різних джерел.

  • Контроль версій. Зберігайте не лише актуальні значення, а й історію змін — це дозволяє будувати аналітику динаміки.

  • Сегментація даних. Наприклад, розділіть товари за брендом, категорією або постачальником — це спростить фільтрацію і візуалізацію.

В одному проєкті в Рівному, де ми аналізували понад 100 000 рядків даних щомісяця, перехід із Google Sheets на PostgreSQL з пов’язуванням таблиць дозволив зменшити час завантаження звітів із 40 секунд до 3. Плюс — з’явилась можливість будувати графіки й таблиці прямо в інтерфейсі Power BI без ручної обробки.


8. Як уникнути типових помилок при аналітиці парсинг-даних

1. Не фільтрувати “сміття” на вході.
Якщо ви парсите сайти без контролю за якістю — потрапляють дублікати, незаповнені поля, некоректні значення. Це спотворює аналітику. Рішення — додайте фільтри на етапі збору: наприклад, не зберігати товари без ціни або з порожнім SKU.

2. Зберігати лише останній стан.
Без історії змін ви не побачите трендів. Це як дивитись лише останню серію серіалу, не знаючи, що було до того.

3. Надмірно ускладнювати звіти.
Краще мати просту таблицю з трьома графіками, яку ви реально використовуєте, ніж складну BI-систему, яку ніхто не відкриває. Почніть із запитань: “Що я хочу дізнатись?” — і тільки тоді підбирайте форму.


9. Як виглядає щоденна аналітика в роботі: приклад з Рівного

Щоб краще зрозуміти, як це працює на практиці, наведу реальний приклад з локального магазину електроніки у Рівному.

Щоранку о 7:00 парситься 5 джерел: ціни конкурентів, залишки у постачальників, нові позиції в каталозі. Дані зберігаються у базу PostgreSQL. О 8:00 автоматично оновлюється Google Data Studio.

Усі ключові показники зведено в дашборд:

  • Топ-10 товарів, що подорожчали.

  • Новинки за останню добу.

  • Позиції, яких більше немає в конкурентів.

  • Порівняння середніх цін по брендах.

Менеджер відкриває звіт, приймає рішення: де змінити націнку, які позиції підняти в рекламі, де провести акцію. Це займає 10–15 хвилин — і дозволяє діяти, а не просто реагувати.


Висновок

Парсинг — це лише початок. Найбільша цінність виникає тоді, коли парсинг-дані стають аналітикою. І в Рівному, навіть для невеликих магазинів чи локальних сервісів, це цілком реально.

Сьогодні вже недостатньо просто “мати товари на сайті”. Потрібно розуміти, як вони продаються, змінюються, зникають. І для цього зберігання, обробка й аналітика парсинг-даних — найпотужніший інструмент у руках сучасного підприємця.

Не чекайте ідеальних умов. Почніть із простого:

  • Вивантажте прайс у Google Таблицю.

  • Додайте фільтр по зміні цін.

  • Виведіть просту статистику.

А далі — розширюйте, автоматизуйте, аналізуйте. Бо ті, хто працює з даними — виграють. А ті, хто просто дивиться на сайт — залишаються позаду.

Останні статті