м. Рівне, вул. Мазепи 10, офіс 503

+38 (096) 561 55 59

Багато бізнесів у Рівному зростають до моменту, коли одним українським (чи навпаки — російським, англійським) сайтом уже не обійтись. З’являються клієнти з інших регіонів, нові партнери, іноземна аудиторія, або ж просто — бажання відповідати сучасному стандарту багатомовності. І саме тут виникає питання: з чого почати переклад сайту?

Парадокс у тому, що переклад — це не про слова, а про структурне мислення і підготовку. Якщо одразу кинутись у переклад без оцінки контенту, можна витратити зайве, перекласти непотрібне і забути критичне. У цій статті розберемось, як у Рівному грамотно підходити до адаптації сайту: поетапно, системно і з максимальним ефектом.


1. Чому не варто починати переклад із перекладу

Це не гра слів. Багато хто, отримавши запит “зробити сайт двомовним”, одразу відправляє тексти на переклад. І потім виявляє, що:

  • частину сторінок вже не використовують;

  • деякі блоки дублюються;

  • зображення мають вбудовані написи;

  • частину тексту взагалі не видно в коді — він зашитий у плагіни чи віджети.

Саме тому перший крок — оцінка обсягу й структури контенту. У Рівному ми неодноразово стикались із ситуацією, коли клієнт думав, що сайт має “10 сторінок”, а виявлялось, що контенту — на 80+ тисяч знаків через блоги, SEO-описи, попапи, мікротексти.


2. Як провести оцінку контенту перед перекладом

Структурно все виглядає так:

  • Інвентаризація всіх сторінок. Складіть список: головна, послуги, про нас, контакти, блог, посадкові, форми, документи.

  • Виділення ключових блоків. Тексти у хедерах, футерах, навігації, кнопках, банерах — усе це важливо.

  • Оцінка прихованого контенту. Наприклад: SEO-мета, alt-тексти, заголовки, мікродані.

  • Виявлення дубльованого тексту. Наприклад, один опис на кількох товарах — можливо, його варто перекласти лише один раз.

Цей етап виглядає нудно, але він економить до 30% бюджету перекладу. У нас був клієнт — туристична компанія в Рівному, яка вважала, що треба перекласти весь блог. Після аудиту ми визначили, що 80% трафіку дають лише 12 статей — тож переклали тільки їх. Виграли у швидкості й бюджеті.


3. Які типи контенту підлягають перекладу, а які — адаптації

Важливо розділяти переклад і локалізацію. Не все, що є на сайті, треба дослівно відтворити іншою мовою.

  • Тексти сторінок — переклад + адаптація під культуру (наприклад, “Ви”/“Ти”, тон спілкування).

  • Маркетингові блоки — краще переписати, ніж перекладати дослівно. Бо в кожній мові інші емоційні тригери.

  • Блоги — вибірково, з урахуванням пошукових запитів іншою мовою.

  • Відгуки, ціни, адреси, умови доставки — частково залишаються локальними, або створюються окремі блоки.

На практиці сайт, який просто перекладено “в лоб”, рідко виглядає професійно. Зате той, де адаптація зроблена під аудиторію — конверсійний, живий і зрозумілий. У Рівному ми створювали англомовну версію для агенції нерухомості, де адаптували навіть спосіб подачі валюти, формат контактів і підписи у формі зворотного зв’язку.


4. Як працювати з різними платформами (CMS) у контексті перекладу

Різні CMS мають свої підходи до багатомовності:

  • WordPress — найзручніший варіант. Плагіни типу WPML, Polylang дозволяють створювати мовні версії сторінок, навіть якщо вони частково відрізняються.

  • OpenCart — має вбудовану підтримку багатомовності, але вимагає обережності з шаблонами.

  • Shopify — дозволяє перекладати через додатки типу Langify, Translate & Adapt, але є обмеження в безкоштовних версіях.

  • Tilda, Wix, Squarespace — підтримка є, але іноді доводиться створювати окремі сторінки або дублювати проєкти.

Перед тим, як почати переклад, важливо розуміти: ваш сайт технічно готовий до багатомовності? У Рівному ми бачили приклади, коли сайт зібраний на шаблоні, де немає підтримки мов. Тоді або доводиться переробляти його повністю, або вигадувати складні обхідні рішення.


5. Чому переклад — це ще й про SEO

Багато хто не усвідомлює, що переклад сайту — це не лише про текст, а й про видимість у Google. І якщо не зробити правильно — друга мовна версія не принесе ані трафіку, ані продажів.

На що звернути увагу:

  • hreflang-теги — вказують Google, яка сторінка для якої мови.

  • Окремі URL-адреси — наприклад, /en/services, а не просто перемикач мови без зміни адреси.

  • SEO-мета на кожну мову. Не копіюйте, а адаптуйте ключові запити.

  • Переклад sitemap.xml і robots.txt.

У Рівному ми працювали над сайтом школи іноземних мов. Переклали сайт англійською, але SEO залишилось українське. В результаті: версія існувала, але не індексувалась. Після додавання hreflang і локалізованих мета-тегів — через 2 тижні пішов трафік із запитів типу “language school Rivne”.

6. Часті помилки при підготовці до перекладу сайту

Початок роботи над багатомовністю часто виглядає так: “у нас є сайт, просто перекладіть усе англійською (чи іншою мовою)”. Але саме в цей момент і починаються помилки, які потім вимагають переробок, додаткових витрат і втрати SEO.

Ось найтиповіші:

  • Немає карти контенту. Коли сторінки не проаналізовані й не згруповані, перекладають усе підряд — навіть те, що не використовується або дублюється.

  • Переклад у відриві від технічної реалізації. Наприклад, тексти готуються, але CMS не підтримує багатомовність або не передбачає SEO для кожної версії.

  • Ігнорування графіки, зображень і елементів UI. Часто банери, іконки, кнопки містять текст, який потрібно адаптувати графічно — інакше нова мовна версія виглядає недопрацьованою.

  • Відсутність узгодження стилю. Тон комунікації на одній мові “офіційний”, на іншій — “дружній”, і сайт виглядає як зшитий із різних проєктів.

Ми неодноразово стикалися з цим у Рівному, коли клієнти замовляли переклад, а потім з подивом виявляли, що 40% готових текстів не підходять — бо сайт не передбачає змін у шаблоні або переклад там не відображається. Висновок: перекладати контент — це вже другий крок. Перший — аналіз і структура.


7. Як організувати процес: покрокова схема для менеджера або власника

Щоб уникнути помилок і зекономити час та гроші, рекомендую такий підхід:

  1. Зробіть інвентаризацію контенту. Вивантажте всі сторінки, блоки, шаблони, SEO-описи, форми.

  2. Позначте пріоритети. Що точно має бути перекладене? Що поки що можна залишити?

  3. Оцініть обсяг. Не “візуально”, а в кількості символів чи слів — це дасть розуміння вартості й термінів.

  4. Перевірте CMS. Чи підтримує вона багатомовність? Якщо ні — що треба змінити?

  5. Підготуйте технічне завдання. Для перекладача, SEO-фахівця, розробника.

  6. Впровадьте все поетапно. Почніть із головної, ключових сторінок, потім — блог, додаткові розділи.

  7. Протестуйте перемикання мов, SEO, дизайн. Перевірте hreflang, URL, адаптивність.

Ця проста, але структурна схема дає змогу уникнути хаосу, помилок і “вічного” перекладу, який ніколи не закінчується. У Рівному ми реалізували таким чином десятки проєктів — і саме поетапність дозволяє досягати результату без зайвих витрат.


Висновок

Переклад сайту у Рівному — це процес, який починається не зі слів, а з аналізу. Якщо зробити правильну оцінку обсягу, підготувати структуру, адаптувати технічно й стратегічно — ви отримаєте мовну версію сайту, яка працює.

Це не має бути важко чи дорого. Навпаки — добре організований процес перекладу економить ресурси, зберігає SEO, дозволяє масштабуватись і відкриває нову аудиторію. І саме цей підхід дозволяє місцевим компаніям у Рівному виходити на національний і навіть міжнародний ринок без зайвих ризиків.

Останні статті