Фінальні версії інфографіки у Рівному: як правильно підготувати файли до публікації

У процесі створення інфографіки часто основна увага зосереджена на концепції, стилі, кольорах та побудові структури. Але один з найчастіших промахів — ігнорування етапу підготовки до публікації. У Рівному це питання особливо актуальне для дизайнерів-фрилансерів і бізнесів, які створюють візуал для сайту, друку чи соцмереж. Бо без правильної підготовки навіть найкраща інфографіка може втратити якість, масштабування чи просто не відобразитися як треба.

Пам’ятаю ситуацію з клієнтом — власником освітньої платформи у Рівному. Ми розробили якісну інфографіку для головної сторінки. Але після завантаження вона виглядала розмито. Причина — неправильний розмір і формат файлу. Здавалося б, дрібниця. Але довелось переробляти і втратили час. Із того моменту я завжди наголошую: фінальна версія дизайну — це не просто красива картинка. Це технічно грамотний файл.

1. Формати файлів: куди що експортувати?

Під час завершення проєкту важливо одразу розуміти: де саме буде використовуватись інфографіка. Графічний дизайн у Рівному все частіше адаптується під кілька каналів одночасно: вебсайт, Instagram, презентації, друковані матеріали. І для кожного з них — свої вимоги.

Для вебу (сайти, блоги, соцмережі):

• SVG — найкращий варіант для іконок, схем і лінійної інфографіки. Масштабується без втрати якості, “легкий” по вазі.

• PNG — ідеальний для статичних зображень з прозорістю або фіксованим фоном. Важливо: використовувати правильну щільність (72 dpi) і відповідні розміри.

• JPG — підходить для фотографічного стилю або складних градієнтів, але без прозорості.

Для друку:

• PDF (з вектором) — найстабільніший варіант. Ідеально передає всі елементи, незалежно від принтера.

• TIFF — рідше використовується, але підтримує високу якість і великі розміри.

• Обов’язково: 300 dpi, CMYK, з урахуванням припусків (bleed) для поліграфії.

У кейсі з туристичним путівником для Рівненщини, який ми розробляли для місцевого бюро, було два окремі пакети: один — для онлайн-каталогу (SVG + JPG), інший — для друку (PDF із врізаними шрифтами й кольоровою корекцією). Саме це дозволило уникнути будь-яких конфліктів із друкарнею.

2. Структура файлів: чіткість передусім

Ще одна часта помилка — надто заплутані або, навпаки, хаотичні файли. Коли дизайнер передає інфографіку в .AI чи .PSD без назв шарів, без організації в групи — це як дати людині інструкцію з Lego без малюнку.

Ось як виглядає добре структурована фінальна версія дизайну інфографіки:

• Назви шарів (укр./англ.): background, icons, labels, arrows.

• Групування за блоками (наприклад: step_1, step_2…).

• Векторні елементи залишені у редагованому стані.

• Шрифти — або врізані, або окремо надані (особливо для друку).

• Всі текстові блоки переведені в криві або закріплені стилями (для уникнення зсувів).

У проєкті для сайту муніципального сервісу в Рівному (інфографіка про послуги ЖКГ) дизайнер надіслав .AI без шрифтів і з “вилітаючими” елементами за межі полотна. У друкарні файл відкрили — і все “поїхало”. Як результат — додаткові витрати, затримка запуску. Уникнути цього можна було за пів години правильної організації.

3. Уточнення і технічне ТЗ: без них не обійтись

Перш ніж фінально експортувати інфографіку, необхідно мати чітке технічне завдання. Навіть якщо це “внутрішній” проєкт.

Ось що має включати хороше ТЗ для підготовки до публікації:

• Де буде розміщено інфографіку: сайт, соцмережі, поліграфія.

• У яких розмірах вона має бути.

• Який формат і колірна модель потрібні.

• Чи буде адаптація до мобільних.

• Чи потрібна версія з/без фону.

• Обмеження по “вазі” (якщо веб).

У нашій практиці в Рівному був випадок, коли клієнт не згадав, що інфографіка піде в email-розсилку. А отже — потрібен не лише легкий формат, а ще й простий дизайн, що добре відображається в Outlook. Ми переробили — і зберегли ефективність кампанії.

4. Як уникнути типових помилок під час експорту інфографіки?

Навіть досвідчені дизайнери іноді повторюють одні й ті самі помилки. І хоча графічний дизайн у Рівному вже давно вийшов за рамки “любительського рівня”, все одно доводиться бачити випадки, коли інфографіка, яка виглядала бездоганно на екрані, у публікації перетворюється на розмиту або неправильно обрізану версію.

Ось кілька ситуацій, які траплялися в моїй практиці — і як їх уникнути:

Помилка 1: неправильна колірна модель

Часто дизайнер готує інфографіку в RGB, а друк відбувається у CMYK. Результат — кольори “пливуть”, особливо яскраві. Якщо ви готуєте матеріал для друку (буклет, афіша, вивіска), обов’язково переведіть файл у CMYK, бажано з профілем друкарні.

Помилка 2: відсутність припусків (bleed)

Це критично для поліграфії. Якщо інфографіка доходить до країв аркуша, а немає запасу у 3–5 мм — під час обрізання можуть з’явитися білі поля. У Рівному кілька друкарень вже автоматично повертають такі макети — і це зриває терміни.

Помилка 3: надмірна вага файлу для вебу

Візуально інфографіка “нормальна”, але важить 5 МБ. Для сайту — це катастрофа. Особливо для мобільних. Якщо використовуєш PNG або JPG — оптимізуй розмір у TinyPNG або Squoosh. А ще краще — використовуй SVG, якщо дозволяє стиль.

Помилка 4: “зшитий” текст у JPG чи PNG

Це актуально для випадків, коли інфографіку створюють у Figma чи Canva, а потім просто “експортують зображення”. Проблема в тому, що ви втрачаєте редагованість. Якщо потрібно внести правки — усе доведеться робити з нуля. Завжди зберігайте редаговану версію у PSD, AI, FIG чи ін.

Висновок

Фінальна підготовка — це не технічна “рутина”, а кульмінація всього дизайн-процесу. Саме на цьому етапі визначається: буде ваша інфографіка ефективною, чи залишиться просто макетом у портфоліо.

Інфографіка в Рівному, як і в будь-якому місті, живе на перетині техніки, комунікації й естетики. І від того, наскільки грамотно ви підготуєте файли, залежить її доля: чи потрапить вона в друк, на сторінки соцмереж, чи залишиться просто “картинкою на пошті”.

Не економте час на фіналі. Бо хороша інфографіка — це не лише красиво. Це точно, зрозуміло, адаптивно і без помилок.